У рамках робочої поїздки на Сумщину Президент України Володимир Зеленський вручив державні нагороди рятівникам і працівникам, які забезпечують життєдіяльність Сумщини під час повномасштабної російсько-української війни. Серед нагороджених орденом «За мужність» ІІІ ступеня – і троє працівників Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: медичний директор, лікар з медицини невідкладних станів Максим Новіков, головний фельдшер Володимир Турчин і фельдшер з медицини невідкладних станів Зноб-Новгородського пункту постійного базування бригад Е(Ш)МД Середино-Будської підстанції Шосткинської станції Е(Ш)МД Богдан Михайленко. 

Так, Максим Новіков не лише очолює дуже відповідальну ділянку роботи в Центрі, організовуючи та координуючи діяльність служби екстреної медицини області в умовах воєнного часу, а й сам є прикладом високого професіоналізму, мужності, відданості справі за будь-яких найскладніших обставин. Саме він брав участь на початку війни в ліквідації медико-санітарних наслідків аварії, спричиненої витоком аміаку. Постійно бере участь у процесі обміну полонених та евакуації поранених бійців. Неодноразово організовував та особисто надавав медичну допомогу при великій кількості постраждалих під час ракетних обстрілів Сум.

Володимир Турчин забезпечував надання медичної допомоги та евакуацію постраждалих у надзвичайних ситуаціях воєнного характеру в зоні бойових дій. Брав участь в обміні полонених та евакуації поранених бійців. Окрім цього, він робить вагомий особистий внесок у функціонування служби екстреної медичної допомоги та забезпечує постійну діяльність закладу як у частині організації медичної допомоги, так і злагодженого господарсько-технічного процесу.

Богдан Михайленко живе й працює під постійними ворожими обстрілами, проявляючи мужність і стійкість у боротьбі за здоров’я та життя земляків при наданні медичної допомоги та евакуації постраждалих у зоні активних бойових дій. Неодноразово в екстремальних умовах, спричинених обстрілами з боку країни-агресора, приймав пологи, допомагаючи, всупереч усім негараздам, з’явитися на світ новим громадянам України.

«Дякую вам за те, що ви щодня долаєте дуже серйозні труднощі. Всім тим, хто живе Сумщиною та бореться від душі й серця», – звернувся до присутніх Володимир Зеленський.

21 лютого 2024 року працівники Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф організовано відвідали «Планету «Кіно» (ТРЦ «Мануфактура»), де переглянули нову кінострічку режисера Зази Буадзе «Мій карпатський дідусь». Цей фільм – спільна робота українських, грузинських, італійських, молдовських і чеських кінематографістів. Головні ролі виконують Народний артист України Богдан Бенюк і юний актор Сімоне Коста.

…Життя типового 16-річного італійського підлітка різко змінюється, коли в нього в результаті нещасного випадку раптово гине мати і він залишається сам. Несподівано з’ясовується, що Мікеле необхідно летіти до маленького села в Карпатах, де живе його дідусь, щоб виконати останню волю мами – розвіяти її прах у рідній Бережниці. Нехитрий сюжет присвячений розвитку стосунків двох рідних людей, які все життя були чужими. І причина цього – у багатьох відмінностях, що стосуються  не лише віку, а й різних країн, культур, мов, а головне – небажання поступатись і розуміти одне одного. Щоправда, потім відбувається поступове усвідомлення кожним необхідності пошуку компромісу. 

Фільм сильний своєю режисурою, грою акторів та емоційною напруженістю. Навіть стресостійкі працівники служби «103» не могли стримати сліз, бо навряд чи когось ця робота залишила байдужою. 

Звичайно, кожен виніс із цієї кінострічки свій висновок. Та, напевне, багатьом подумалось: наше життя швидкоплинне і непередбачуване. Тож потрібно цінувати своїх близьких і рідних, вчитись пробачати та підтримувати їх, поки вони ще живі.

Останнім часом Великописарівська громада почала з новою силою піддаватися ворожим обстрілам і бомбардуванням КАБами та ФАБАМи, у результаті чого було вщент знищено вулиці кількох населених пунктів, у тому числі й Великої Писарівки. Разом з іншими жителями цього селища працівники підстанції Е(Ш)МД змушені були змінити місце дислокації свого робочого місця й евакуюватися до іншого села, де знаходиться пункт постійного базування бригад Е(Ш)МД. Таким чином, у працівників Великописарівської «екстренки», які, втікаючи від наглої смерті, поспіхом переїхали разом із родинами на нове місце, не лише робота, а й саме життя розпочалося з чистого аркуша.

Працівники усіх підрозділів Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф зі співчуттям і розумінням сприйняли складну ситуацію, в яку потрапили колеги, адже чужої біди не буває. Вони оперативно зібрали кошти в сумі понад 73 тисяч гривень. На       40 тисяч гривень Центром було закуплено найнеобхідніше: посуд, господарчі товари, ковдри, засоби особистої гігієни, праски, електрочайник. На прохання працівників підстанції придбали також пральну машину, якою будуть користуватися кілька родин, та велосипед. Окрім цього, працівники служби «103» з дому приносили одяг, необхідні побутові речі, які, безперечно, знадобляться колегам. Понад 32 тисячі гривень передано вимушеним переселенцям для вирішення нагальних потреб.

Працівники Великописарівської підстанції Е(Ш)МД з вдячністю сприйняли допомогу колег і попри негаразди продовжують вже на новому місці сумлінно виконувати свої професійні обов’язки. 

«Ми є єдиною родиною, яка не залишається осторонь біди своїх співробітників. Тільки так ми зможемо працювати і перемагати», – запевнив директор Центру Сергій Бутенко.

На оперативній нараді при директорові керівників структурних підрозділів Центру, що відбулась 19 лютого 2024 року, одне з обговорюваних питань було присвячене роботі діагностичного телеметричного консультативного кабінету «Юнет». З доповіддю та презентацією «Аналіз роботи ДТКК за 2023 рік порівняно з 2022 роком у розрізі покращення догоспітальної допомоги хворим на ГКС. Проблемні питання взаємодії з бригадами» виступила старший лікар Центральної станції Е(Ш)МД Ольга Калініченко. 

Вона зазначила, що створення у Центрі ДТКК у 2016 році стало значним проривом у діяльності всієї служби «103», позаяк бригади Е(Ш)МД із найвіддаленіших структурних підрозділів отримали змогу за допомогою новітніх технологій зв’язуватись із досвідченими лікарями для отримання в цілодобовому режимі кваліфікованої консультативної допомоги з інтерпретації електрокардіограм та вибору тактики екстреної медичної допомоги хворим на догоспітальному етапі при гострій кардіальній патології і не тільки (травми, отруєння, коми, ГПМК тощо).

З моменту створення ДТКК (з 01.12.2016) прийнято і проаналізовано (за програмою «ЮНЕТ») кардіограми 70 000 хворих. Деяким пацієнтам за роки роботи ДТКК проаналізовано до 20,  а то й більше ЕКГ: в архіві є         104 132 ЕКГ. По Viber прийнято та інтерпретовано ще близько 17000 ЕКГ. 

За 2023 рік проаналізовано 21410 ЕКГ (2022 – 18 181): показник зріс на 3229 (17,8%), у середньому за місяць – 1784 (2022 – 1515), зріс на 269. 

За 2023 рік доставлено 1906 хворих у заклади охорони здоров'я з діагнозом: «ГКС», проведено 398 коронарографій,  356 стентувань хворим на ГІМ, 19 тромболізисів. Ці показники дещо нижчі, ніж у попередньому році, оскільки перевага надавалась швидкій доставці в ЗОЗ для проведення ПКВ і стентувань.

О. Калініченко ілюструвала свою розповідь презентаційними слайдами. Доповідач детально проаналізувала типові помилки, з якими доводиться стикатися працівникам кабінету ДТКК при взаємодії з бригадами Е(Ш)МД. Так, зокрема, вона звернула увагу присутніх на те, що всі дані про пацієнта, у тому числі попередній діагноз і наявність попередніх ЕКГ, час від початку больового синдрому тощо, повинні бути з’ясовані керівником бригади Е(Ш)МД ще до дзвінка в кабінет «Юнет». Не можна також зволікати з передачею фотокопії карт виїзду бригад Е(Ш)МД (форма 110/о) у ДТКК для аналізу. Слід звернути увагу і на якість сфотографованих ЕКГ, на точність паспортних даних пацієнта, правильність накладення електродів і т.п. 

Сподіваємось, що така доповідь стала корисною для учасників наради і сприятиме кращій взаємодії між кабінетом ДТКК і виїзними бригадами Е(Ш)МД, а, отже, поліпшенню спільної роботи, направленої на порятунок хворих на ГКС.